2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

    2 лютого, на честь заснування Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у 1971 році в м. Рамсар (Іран), відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Україна є однією з активних учасниць Рамсарської конвенції і щорічно відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь організовуючи різноманітні заходи та акції.

       Природа України надзвичайно різноманітна – вона містить в собі просторі степи і таємничі ліси, стрімкі ріки та непрохідні болота, альпійські луки та піщані коси, багаті на питну воду прісні озера та важливі для низки птахів солоні лимани, таємничі морські оселища, а також цілу низку інших типових та рідкісних біотопів.

    Серед них особливу групу складають водно-болотні угіддя. Відповідно до ратифікованої Україною Рамсарської конвенції, вони включають усі болота і заболочені території, а також прісні, солонкуваті або солоні водойми, глибина яких не перевищує шести метрів під час відпливу. До Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення включені 50 водно-болотних угідь України та природно-заповідного фонду.

          Не буде перебільшенням сказати, що водно-болотні угіддя складають основу нашого добробуту, навіть більше — вони є запорукою нашого існування.

     Екосистеми водно-болотних угідь часто недооцінюють. Мало хто усвідомлює, скільки різноманітних продуктів і послуг ми отримуємо з цих прісноводних середовищ: їжу (зокрема рибу, рис і журавлину), лікарські рослини, торф для використання у садівництві і як паливо, будівельні матеріали, а ще траву та очерет для плетіння кошиків, килимків і для спорудження стріх.

      Ці складні екосистеми функціонують, неначе губки: вони поглинають дощову воду й поступово пропускають її. Водно-болотні угіддя — надзвичайно ефективні природні системи очищення води, адже вони поглинають хімічні речовини, відфільтровують забруднювачі й осад та нейтралізують шкідливі бактерії. 

       Разом із тим ці екосистеми — одні з найбільших на планеті осередків біорізноманіття.

     Найвагоміша соціально-економічна функція водно-болотних угідь — це запобігання повеням. Торфовища й луки вздовж річок виконують роль своєрідних губок: поглинаючи опади, вони контролюють їх стікання в струмки й річки. Коли торф повністю насичується і більше не здатний поглинати воду, маленькі озерця на поверхні й типова рослинність торфовищ — наприклад, осока чи деякі типи лісів — сповільнюють або стримують стікання води у водойму. У схожий спосіб заплави великих річок, таких як Ніл, Янцзи і Дунай, сповільнюють розливи води після сильних дощів чи танення снігу навесні. Коли висушуються торф’яники або зменшуються площі заплав, зростає ризик раптових паводків.

         Водно-болотні угіддя функціонують, як фільтри Землі, очищуючи воду в різні способи. Наприклад, азот у воді трансформується в нешкідливий газ, рослини поглинають поживні речовини з води. Водно-болотні угіддя видаляють забруднювачі, такі як фосфор, важкі метали й токсини, що відкладаються в осаді. Так, влада Нью-Йорка виявила, що замість того, щоб витрачати 3–8 мільярдів доларів на будівництво нових заводів із очищення стічних вод, вона може інвестувати 1,5 мільярда доларів у придбання землі навколо резервуарів північніше агломерації. Ця земля буде очищати воду безкоштовно.

        Рис — основний продукт харчування для майже трьох мільярдів людей, а це половина населення світу. Рис вирощують на водно-болотних угіддях по всій Азії, в Західній Африці й у США.

     Важко не зважати на руйнівні наслідки таких природних явищ, як урагани, циклони й цунамі. По всьому світу близько 200 мільйонів людей, чиї домівки розташовані в низинних прибережних регіонах, ризикують стати жертвами катастрофічного затоплення. Прибережні водно-болотні угіддя —  рифи, мангрові ліси, прибережні болота та інші — формують лінію захисту від потенційного руйнування. Коріння рослин вибудовує цілісну берегову лінію. У такий спосіб воно забезпечує опір ерозії від вітру й води та створює фізичний бар’єр, який сповільнює припливно-відпливні та штормові хвилі, зменшує їх висоту й руйнівну силу.

      Люди завжди гуртувалися навколо водно-болотних угідь. Ці території відігравали важливу роль у розвитку людства, та й досі мають вагому релігійну, історичну чи археологічну цінність для багатьох культур по всьому світу.

         Водно-болотні угіддя забезпечують людей дровами для приготування їжі, соломою для покрівлі, волокнами для виробництва текстилю й паперу, деревиною для будівництва тощо. Ліки виготовляють із кори, листя та плодів. Також із рослин добувають таніни й барвники, які широко використовуються в обробці шкіри.

      Водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.

     За приблизними оцінками, прісні водно-болотні угіддя є середовищем існування для понад 40% видів на планеті, зокрема 12% усіх видів тварин.

      На сьогодні, вплив агресії російської федерації проти України, може загрожувати екологічному характеру всіх водно-болотних угідь в Україні використанням далекобійної артилерії, балістичного озброєння, безпілотних літальних апаратів та іншого сучасного військово-технічного обладнання. Аналіз ситуації вказує, що за 10 років окупації українських територій і три
роки воєнних дій та пов'язані з ними економічні наслідки зачепили 48 з 50 водно-болотних угідь України.

      Тому, важливим є захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього, заради його збереження та раціонального використання. Ми маємо спільними зусиллями спрямовувати всі дії на захист природи.